Всі люди вміють плакати. Та далеко не кожний дозволяє собі поплакати, коли на душі важко.

Але ж чому? Адже це так само природньо, як сміятися, коли весело.

Спробуємо розібратися. Чи замислювалися ви колись, що сльози — це не лише прояв емоцій, а й спосіб нашого організму справлятися з надлишком психічного навантаження?

1. Чому плакати — це нормально

Сучасний світ вимагає від нас бути сильними, позитивними, тримати все під контролем. Навчені схеми реагування на власну вразливість:» плакати- значить бути слабким, а слабкий не виживе», «чоловіки не плачуть», « дорослі не плачуть» нерідко перешкоджають скчасній людині проживати свої емоції в той спобі, якій це можливо, в якій їй дано по праву від народження.

 Невисловлені, невиражені  емоції  накопичуються, викликаючи  внутрішню напругу і перенавантаження. Плач допомагає вивільнити  емоції, що накопичились. Уявіть, що ви натискаєте кнопку «зкинути». Після плачу ви можете відчути полегшення. Відбувається емоційна переразрядка. Отже,сльози — це не про слабкість, це про можливість оздоровити свій розум.

2. Сльози — як природний «антидепресант»

Дослідження свідчать, що плач допомагає знизити рівень кортизолу — гормону стресу, бо в сльозовій рідині знаходиться його висока концентрація. Виходить, що після плачу ви не тільки "випускаєте пар", а фізично допомагаєте своєму організму почуватись краще.

3. Плач як спосіб саморефлексії

Після того, як сльози пролилися, мислення стає яснішим. Ми можемо задати собі питання: Як я можу потурбуватися про себе зараз? Проблема, через яку я тривожусь, в зоні мого контролю чи поза зоною мого впливу? Такі питання допомагають відслідкувати свої думки, почуття, що відгукуються та причини їхнього виникнення. Це початок саморефлексії – самопізнання, як сходинка до особистісного зростання.

4. Можливість віднайти підтримку

Сльози як прояв емоції зрозумілий переважній  більшості людей і знаходить відгук у вигляді співчуття і бажання надати підтримку. Він допомагає не лише висловити свої емоції, а й створити зв’язок з іншими людьми. Коли ми ділимося своїм болем чи радощами через сльози, ми стаємо ближчими до тих, хто формує підтримуєче оточення.

Якщо ви відчуваєте, що вам складно говорити про власні емоції, почуття накопичилася важкою ношею, ви не дозволяєте собі плакати, або плач не приносить полегшення, ви не знаходите підтримки – зверніться по психотерапевтичну допомогу до лікаря-психотерапевта.

Подбайте про своє ментальне здоров'я вже сьогодні!