Про дослідження

Вірус Епштейна–Барр (EBV) — один із найпоширеніших вірусів у світі, належить до сімейства герпесвірусів. Після первинного зараження він може залишатись у організмі довічно, перебуваючи в “сплячому” стані та активуючись при зниженні імунітету.

Інфекція може проявлятись у вигляді інфекційного мононуклеозу, тривалої слабкості, збільшення лімфовузлів, частих ангінах, хронічному тонзиліті або ускладненнях з боку печінки, селезінки, нервової системи.

Для точної діагностики використовують два типи аналізів:

• ПЛР – визначає наявність ДНК самого вірусу.
• Аналіз крові на антитіла – показує імунну відповідь організму та стадію інфекції.

Визначення антитіл до EBV

Серологічні тести допомагають зрозуміти, чи відбулося інфікування нещодавно, чи це хронічна форма:

• VCA IgM (капсидний антиген) – з’являються першими при гострій інфекції. Їх наявність означає активну фазу хвороби.
• VCA IgG (капсидний антиген) – свідчать про перенесене або поточне інфікування; залишаються в крові довічно.
• EBNA IgG (нуклеарний антиген) – з’являються через кілька тижнів після зараження і вказують на сформований імунітет до вірусу.

Таке поєднання аналізів допомагає лікарю точно визначити стадію процесу – гостру, латентну або реактивацію вірусу.

ПЛР-дослідження

ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) – це високоточний метод, який дозволяє виявити навіть мінімальну кількість ДНК вірусу Епштейна–Барр. На відміну від аналізу антитіл, ПЛР показує наявність самого збудника, а не лише реакцію імунної системи. Метод дозволяє діагностувати інфекцію у будь-якій фазі – від гострої до прихованої.

Коли призначають дослідження

• тривале підвищення температури, збільшені лімфовузли, слабкість
• підозра на інфекційний мононуклеоз
• хронічний тонзиліт, часті ангіни, вірусні захворювання, що затягуються
• зниження імунітету (ВІЛ, онкологія, після хіміотерапії або трансплантації)
• при плануванні або під час вагітності — для виключення активної інфекції

Біоматеріал

• Плазма крові – визначення системного інфікування.
• Ротоглотковий зішкріб – діагностика активного вірусу у слизовій оболонці ротової порожнини.
• Урогенітальний зішкріб – при підозрі на реактивацію або передачу інфекції статевим шляхом.

Як проходить процедура

Забір матеріалу проводить кваліфікований спеціаліст у стерильних умовах. Процедура безболісна, займає кілька хвилин і не потребує госпіталізації.Результати готові зазвичай через 1–2 дні.

Підготовка до аналізу

• Кров здають натщесерце (8–12 годин без їжі)
• За добу уникати алкоголю, фізичних навантажень і перегрівання
• Перед ротоглотковим зішкрібом – 3 години не їсти, не пити і не полоскати рот
• Перед урогенітальним зішкрібом – утриматись від статевих контактів 2–3 дні, не використовувати місцеві засоби
• Якщо приймаєте противірусні препарати – повідомте лікаря