Не так багато років тому людство поділилося на два табори – в першому осіли люди, які є прихильниками вакцинації, а в другому ж – ярі противники штучної імунізації. І останні завжди мають «вагомі» аргументи своїх поглядів. Один із найпопулярніших аргументів – це те, що вакцини викликають аутизм. То ж давайте розберемось, чи це дійсно так, і чи варто дійсно остерігатись імунопрофілактики.
Звичайно, можна зрозуміти батьків, які переживають за своїх дітей, намагаються вберегти їх від усіх можливих небезпек і забезпечити їм щасливе і здорове майбутнє. Але формування такої думки є парадоксом. Захищаючи дітей від “аутизму”, який нібито викликає вакцинація, батьки свідомо відмовляються від щеплень і наражають свою дитину на ще більшу небезпеку. Такі інфекційні захворювання, як гепатит В, туберкульоз, кір, краснуха, епід.паротит, правець, дифтерія, кашлюк, поліомієліт, Hib-інфекція, менінгококова та пневмококова інфекції є доведено небезпечними для життя дитини. Великою вдачеює те, що Едвард Дженнер у 18 столітті звернув увагу на те, що селяни, які контактують з коровами, хворими на коров`ячу віспу, не хворіють на більш небезпечну натуральну віспу. Свої здогадки він перевірив, прищепивши коров’ячу віспу хлопчикові й довів, що той став несприйнятливим до натуральної віспи. Саме завдяки вакцинації ця смертельнонебезпечна хвороба у 1980р. була ліквідована на планеті повністю – про це заявила ВООЗ (проте в двох лабораторіях світу зразки цього вірусу ще зберігаються – це CDC в Атланті та в одній із лабораторій росії).
То звідки шириться інформація про те, що вакцинація якось пов`язана із аутизмом? Все почалось із публікації Ендрю Вейкфілдом у 1998р. в авторитетному медичному журналі The Lancet, де він стверджував припущення, що у зростанні захворюваності на аутизм та запальних захворюваннях кишківника винні КПК-вакцини. Гіпотеза Вейкфілда викликала неймовірний резонанс в суспільстві, що призвело до виникнення антивакцинаторського руху. В статті автор не посилався на жодне авторитетне наукове джерело та його припущення не підтвердило жодне масштабне дослідження. Вибірка його пацієнтів була замалою – всього 12 дітей. Але все це ховалось в тіні помпезних пресконференцій та масштабних рекламних кампаніях. Проте у 2004р. британський журналіст Браян Дір провів розслідування та з`ясував, що Вейкфілд мав конфлікт інтересів, оскільки напередодні отримав гроші за своє “дослідження” від фірми, яка готувала позов до компанії-виробника вакцини. Також стало відомо, що Вейкфілд підробив медичну документацію – 5 дітей вже мали встановлений діагноз аутизму ще до проведення щеплення.
У 2007р. Британська загальна медична рада провела власне розслідування, за результатами якого Вейкфілда було визнано шахраєм. Журнал The Lancet відкликав статтю і перепросив за його публікацію. Але шкоди було заподіяно – антивакцинаторський рух набрав неймовірних обертів, чим і досі провокує спалахи вакциноконтрольованих інфекційних захворювань. І вчені, замість того, щоб робити нові відкриття і просуватись далі в сфері медицини, мусять робити купу досліджень, щоб довести, що вакцини є безпечними і не викликають у дітей розлади аутистичного спектру. Багатослівним стало спільне дослідження CDC та Університету Міннесоти, де було описано наступне: численна спільнота сомалійців, що проживали в штаті Міннесота, зазнали впливу антивакцинаторського руху і припинили вакцинувати дітей. І вгадайте що? Рівень поширеності аутизму серед них не відрізнявся від рівня захворюваності серед іншого населення штату. Але у 2017р. в Міннесоті стався найбільший спалах паротиту за останні кілька десятків років.
А на якому боці вакцинації Ви?
