Це питання виникає частіше, ніж здається. У черзі до каси, після кави з колегою, або просто в кишені куртки – там, де завжди ховається одна-єдина м’ятна подушечка.

«Жуй, щоб освіжити подих!»
«Жуй – і менше з’їси!»
«Жуй після їжі – і врятуєш зуби!»

Але що про це думає… шлунок?  Чи є у нього інша думка, яку ми зазвичай не чуємо за звуками жування?

Гастроентеролог слухає, як завжди, з боку травлення.

Жувальна гумка – це не їжа, але шлунок в це не вірить. Коли ми починаємо жувати, організм запускає цілу серію «травних» сигналів:

• слинні залози працюють активніше (що добре – більше слини, менше кислотності в роті);
• шлунок починає виділяти кислоту (а отут вже цікаво);
• підшлункова активізується (готується до їжі, якої не буде);
• кишечник злегка «прокидається».

Тобто, тіло думає: «О, нас годують!» А ти просто хотів(ла) освіжити дихання або не зірватися на печиво. Цей обман не страшний, якщо коротко.

Але якщо гумка – це твоя звичка кілька разів на день, і щоразу – натщесерце, тоді…

Чим може завадити “просто гумка” ?

• Зайва шлункова кислота

Коли їжі немає, а кислота виділяється – вона починає діяти на стінки шлунка. Це може сприяти гастриту, печії або навіть ерозіям.

• Посилення апетиту

Попри міф «жуй – і менше з’їси», у деяких людей гумка навпаки підвищує відчуття голоду. Шлунок чекає – а їжі нема. У відповідь – «голодний гнів» і хід до холодильника.

• Здуття і газоутворення

Особливо якщо жуєш з відкритим ротом або активно заковтуєш повітря. Плюс деякі підсолоджувачі в гумці (сорбіт, ксиліт) можуть спричиняти бродіння в кишківнику.

А коли вона — дійсно корисна?

Так, гумка — це не абсолютне зло. Вона має свої плюси, якщо знати межу:

• Після їжі — на 10–15 хвилин.

Допоможе утворити більше слини, нейтралізувати кислоту, зменшити ризик карієсу.

• Після нудоти чи печії.

Слина допомагає «змити» кислоту з стравоходу. Це корисно, якщо, наприклад, з’їв щось жирне або занадто гостре.

• У транспорті, під час закладеності вух.

Жування активізує м’язи, що регулюють тиск у вухах. Добре працює в літаку або горах.

Якщо хочеться жувати — ось кілька гастро-порад:

• Обирай гумку без цукру, але без агресивних підсолоджувачів.
• Не жуй на голодний шлунок.
• Не більше 10–15 хвилин після їжі – цього достатньо.
• Слухай своє тіло: якщо після гумки здуває живіт або болить шлунок – це не твій продукт.

Гумка – це не ворог. Але й не дієтичний супергерой.

Вона може допомогти , але не «лікує». Може створити комфорт,  але й проблеми, якщо зловживати.

Секрет простий: не жуй, коли тіло просить їжі. Жуй, коли треба освіжити дихання, очистити рот після їжі або врятувати вуха в літаку.

І якщо вже жуєш  – хай це буде з розумом. Шлунок все пам’ятає.

А щоб розібратись у своїх звичках глибше –  приходь на консультацію. Поговоримо про те, що їмо, коли жуємо  і чого насправді хоче твій організм.