Це питання виникає частіше, ніж здається. У черзі до каси, після кави з колегою, або просто в кишені куртки - там, де завжди ховається одна-єдина м’ятна подушечка.
«Жуй, щоб освіжити подих!»
«Жуй - і менше з’їси!»
«Жуй після їжі - і врятуєш зуби!»
Але що про це думає… шлунок? Чи є у нього інша думка, яку ми зазвичай не чуємо за звуками жування?
Гастроентеролог слухає, як завжди, з боку травлення.
Жувальна гумка - це не їжа, але шлунок в це не вірить. Коли ми починаємо жувати, організм запускає цілу серію «травних» сигналів:
- слинні залози працюють активніше (що добре - більше слини, менше кислотності в роті);
- шлунок починає виділяти кислоту (а отут вже цікаво);
- підшлункова активізується (готується до їжі, якої не буде);
- кишечник злегка «прокидається».
Тобто, тіло думає: «О, нас годують!» А ти просто хотів(ла) освіжити дихання або не зірватися на печиво. Цей обман не страшний, якщо коротко.
Але якщо гумка - це твоя звичка кілька разів на день, і щоразу - натщесерце, тоді…
Чим може завадити “просто гумка” ?
- Зайва шлункова кислота
Коли їжі немає, а кислота виділяється - вона починає діяти на стінки шлунка. Це може сприяти гастриту, печії або навіть ерозіям.
- Посилення апетиту
Попри міф «жуй - і менше з’їси», у деяких людей гумка навпаки підвищує відчуття голоду. Шлунок чекає - а їжі нема. У відповідь - «голодний гнів» і хід до холодильника.
- Здуття і газоутворення
Особливо якщо жуєш з відкритим ротом або активно заковтуєш повітря. Плюс деякі підсолоджувачі в гумці (сорбіт, ксиліт) можуть спричиняти бродіння в кишківнику.
А коли вона — дійсно корисна?
Так, гумка — це не абсолютне зло. Вона має свої плюси, якщо знати межу:
- Після їжі — на 10–15 хвилин.
Допоможе утворити більше слини, нейтралізувати кислоту, зменшити ризик карієсу.
- Після нудоти чи печії.
Слина допомагає «змити» кислоту з стравоходу. Це корисно, якщо, наприклад, з’їв щось жирне або занадто гостре.
- У транспорті, під час закладеності вух.
Жування активізує м’язи, що регулюють тиск у вухах. Добре працює в літаку або горах.
Якщо хочеться жувати — ось кілька гастро-порад:
- Обирай гумку без цукру, але без агресивних підсолоджувачів.
- Не жуй на голодний шлунок.
- Не більше 10–15 хвилин після їжі - цього достатньо.
- Слухай своє тіло: якщо після гумки здуває живіт або болить шлунок - це не твій продукт.
Гумка - це не ворог. Але й не дієтичний супергерой.
Вона може допомогти , але не «лікує». Може створити комфорт, але й проблеми, якщо зловживати.
Секрет простий: не жуй, коли тіло просить їжі. Жуй, коли треба освіжити дихання, очистити рот після їжі або врятувати вуха в літаку.
І якщо вже жуєш - хай це буде з розумом. Шлунок все пам’ятає.
А щоб розібратись у своїх звичках глибше - приходь на консультацію. Поговоримо про те, що їмо, коли жуємо і чого насправді хоче твій організм.