Про аналіз

Сечова кислота (сироватка) – це продукт обміну пуринових сполук, які надходять в організм з їжею та утворюються в процесі природного розпаду клітин. Сечова кислота постійно синтезується в організмі і в нормі виводиться нирками. Визначення її рівня в сироватці крові є важливим лабораторним показником для оцінки пуринового обміну, функції нирок та ризику розвитку метаболічних і суглобових захворювань.

Пурини є складовими частинами нуклеїнових кислот, які містяться у всіх клітинах організму. Під час їх розпаду утворюється сечова кислота. Основна частина цієї речовини виводиться з організму із сечею, менша – через кишечник. Баланс між утворенням і виведенням сечової кислоти визначає її концентрацію в крові.

Порушення цього балансу може призводити до накопичення сечової кислоти в крові. Такий стан називається гіперурикемією. Він може тривалий час перебігати безсимптомно, але з часом сприяти розвитку подагри, ураження нирок і серцево-судинних захворювань.

Аналіз на сечову кислоту широко використовується у терапії, ревматології, нефрології та кардіології. Він є важливою частиною комплексного обстеження пацієнтів з метаболічними порушеннями.

Аналіз рекомендований, якщо

• є болі, набряк або почервоніння суглобів
• є підозра на подагру
• діагностовано подагричний артрит
• спостерігається сечокам’яна хвороба
• є порушення функції нирок
• діагностовано хронічну хворобу нирок
• є цукровий діабет або метаболічний синдром
• спостерігається надмірна вага або ожиріння
• підвищений артеріальний тиск
• є серцево-судинні захворювання
• тривало застосовуються діуретики
• необхідний контроль пуринового обміну

Чому сечова кислота важлива

Сечова кислота є не лише продуктом обміну, а й біологічно активною речовиною, яка впливає на різні системи організму. У фізіологічних концентраціях вона виконує антиоксидантну функцію та бере участь у захисті клітин від окисного стресу. Проте при підвищенні її рівня цей захисний ефект змінюється на шкідливий.

Надлишок сечової кислоти може призводити до утворення кристалів уратів. Ці кристали відкладаються в суглобах, навколосуглобових тканинах та нирках. Саме кристалізація уратів є основною причиною розвитку подагри – захворювання, яке проявляється гострими нападами болю, запаленням і обмеженням рухливості суглобів.

Подагра часто розвивається поступово. На ранніх стадіях гіперурикемія може не викликати жодних симптомів. Людина може роками мати підвищений рівень сечової кислоти, не підозрюючи про це. Саме тому лабораторне визначення цього показника має важливе профілактичне значення.

Сечова кислота тісно пов’язана з функцією нирок. Нирки відповідають за виведення більшої частини цієї речовини. Якщо їх функція порушується, рівень сечової кислоти в крові зростає. Водночас надлишок сечової кислоти сам по собі може ушкоджувати нирки, сприяючи утворенню каменів і розвитку уратної нефропатії.

Гіперурикемія часто поєднується з іншими метаболічними порушеннями. Вона є складовою метаболічного синдрому разом з інсулінорезистентністю, ожирінням, артеріальною гіпертензією та дисліпідемією. У таких випадках підвищений рівень сечової кислоти розглядається як додатковий фактор серцево-судинного ризику.

Доведено, що високий рівень сечової кислоти асоціюється з підвищеним ризиком інфаркту, інсульту та прогресування хронічної хвороби нирок. Саме тому сучасні клінічні рекомендації приділяють велику увагу контролю цього показника навіть у пацієнтів без явних симптомів подагри.

Рівень сечової кислоти значною мірою залежить від харчування. Продукти, багаті на пурини, такі як червоне м’ясо, субпродукти, деякі види риби та морепродуктів, можуть підвищувати її концентрацію. Алкоголь, особливо пиво, також сприяє підвищенню рівня сечової кислоти, оскільки порушує її виведення нирками.

Зниження рівня сечової кислоти зустрічається значно рідше. Воно може спостерігатися при деяких захворюваннях печінки, нирок або внаслідок прийому певних лікарських препаратів. У більшості клінічних ситуацій основну увагу приділяють саме підвищенню цього показника.

Таким чином, аналіз на сечову кислоту є важливим інструментом для оцінки метаболічного стану організму, профілактики подагри, контролю функції нирок та зниження серцево-судинних ризиків.

Як проходить аналіз

Проводиться забір венозної крові. Процедура є стандартною, безпечною та займає кілька хвилин. Отриманий зразок використовується для визначення концентрації сечової кислоти в сироватці крові.

Аналіз зазвичай виконується в рамках біохімічного дослідження або як окремий показник за призначенням лікаря.

Підготовка до аналізу

• здавати кров натще (8-12 годин)
• за 2-3 дні обмежити вживання продуктів, багатих на пурини
• за добу уникати вживання алкоголю
• не переїдати напередодні
• уникати інтенсивних фізичних навантажень
• у день аналізу дозволяється пити воду
• не курити перед забором крові
• повідомити лікаря про прийом лікарських препаратів.