Про послугу

Ендоназальне розкриття верхньощелепної пазухи (гайморотомія) 1 сторона, 1-2 рівень складності – це ендоскопічне хірургічне втручання, яке виконується через порожнину носа з метою відновлення природного дренажу та вентиляції верхньощелепної пазухи. Операція належить до сучасних малоінвазивних методів лікування захворювань приносових пазух і проводиться без зовнішніх розрізів на обличчі.

Верхньощелепна пазуха є найбільшою з приносових пазух і розташована в тілі верхньої щелепи. Вона сполучається з порожниною носа через природне співустя, яке за певних умов може перекриватися набряком слизової оболонки, поліпами, гіперплазією тканин або анатомічними особливостями. Порушення відтоку секрету з пазухи призводить до застою слизу, приєднання інфекції та розвитку гострого або хронічного гаймориту.

Ендоназальна гайморотомія передбачає створення або розширення доступу до верхньощелепної пазухи через носову порожнину під контролем ендоскопа. Це дозволяє видалити патологічний вміст, відновити нормальний відтік секрету та забезпечити вентиляцію пазухи.

Операція може виконуватися з одного боку, якщо патологічний процес локалізований лише в одній верхньощелепній пазусі. Рівень складності 1 або 2 визначається анатомічними особливостями пацієнта, ступенем обструкції співустя, вираженістю запальних змін, наявністю поліпів або попередніх втручань.

Процедура проводиться лікарем-оториноларингологом із використанням ендоскопічного обладнання після повного клінічного та інструментального обстеження.

Послуга рекомендована якщо

Ендоназальне розкриття верхньощелепної пазухи рекомендоване якщо:

• діагностовано гострий або хронічний гайморит
• запальний процес локалізований з одного боку
• порушений природний дренаж верхньощелепної пазухи
• медикаментозне лікування не дає стійкого ефекту
• спостерігаються часті рецидиви гаймориту
• наявний біль або відчуття тиску в ділянці щоки
• виникає біль у проєкції верхньої щелепи
• зʼявляється головний біль, повʼязаний із синуситом
• спостерігаються гнійні або слизові виділення з носа
• порушене носове дихання з ураженого боку
• за даними КТ виявлено блокаду природного співустя
• наявні поліпи або гіперплазія слизової оболонки
• існує ризик ускладнень синуситу
• раніше проводилось консервативне лікування без ефекту
• лікар-оториноларинголог рекомендує хірургічне втручання

Остаточне рішення про рівень складності та обсяг операції приймається індивідуально після аналізу клінічних та інструментальних даних.

Чому ендоназальне розкриття верхньощелепної пазухи важливе

Верхньощелепна пазуха має особливості анатомії, які сприяють застою секрету при порушенні прохідності природного співустя. Навіть незначний набряк слизової оболонки може призводити до блокади відтоку та створення умов для розвитку інфекційного процесу.

Хронічний гайморит супроводжується постійним або періодичним болем, закладеністю носа, виділеннями, зниженням нюху та загальним погіршенням самопочуття. Тривалий запальний процес може поширюватися на сусідні структури, включаючи інші приносові пазухи, орбіти або кісткові тканини.

Особливу небезпеку становлять ускладнення гаймориту. Запальний процес може призводити до ураження мʼяких тканин обличчя, очниці або, у важких випадках, до внутрішньочерепних ускладнень. Саме тому своєчасне відновлення дренажу верхньощелепної пазухи є ключовим етапом лікування.

Ендоназальна гайморотомія дозволяє усунути основну причину захворювання – порушення відтоку секрету. Після відновлення вентиляції створюються умови для природного очищення пазухи та зменшення запалення.

На відміну від класичних відкритих методів, ендоскопічний доступ не потребує зовнішніх розрізів, зменшує травматизацію тканин, скорочує період відновлення та знижує ризик ускладнень. Це робить процедуру більш комфортною та безпечною для пацієнта.

Як проводиться процедура

Перед проведенням ендоназального розкриття верхньощелепної пазухи пацієнт проходить повне оториноларингологічне обстеження. Лікар оцінює клінічні симптоми, результати ендоскопії порожнини носа та дані компʼютерної томографії приносових пазух. Це дозволяє точно визначити локалізацію патологічного процесу та рівень складності втручання.

Операція проводиться в умовах операційної з дотриманням правил асептики та антисептики. Вид анестезії визначається індивідуально та може включати загальне або комбіноване знеболення.

Через порожнину носа вводиться ендоскоп, який забезпечує детальну візуалізацію анатомічних структур. Під контролем зору лікар виконує доступ до природного співустя верхньощелепної пазухи або створює новий дренажний шлях у разі його повної обструкції.

Проводиться видалення патологічно змінених тканин, слизу або гнійного вмісту з пазухи. При необхідності усуваються поліпи або гіперплазовані ділянки слизової оболонки. Особлива увага приділяється збереженню здорових тканин і мінімізації травматизації.

Після відновлення адекватного дренажу лікар контролює гемостаз. У деяких випадках може застосовуватися тимчасова тампонада. Пацієнт перебуває під наглядом медичного персоналу у післяопераційному періоді.

Підготовка пацієнта

Перед ендоназальним розкриттям верхньощелепної пазухи пацієнту необхідно:

• пройти консультацію лікаря-оториноларинголога
• виконати компʼютерну томографію приносових пазух
• пройти консультацію анестезіолога
• повідомити лікаря про хронічні захворювання
• поінформувати про прийом лікарських препаратів
• надати інформацію про алергічні реакції
• здати необхідні лабораторні аналізи
• виключити гострі інфекційні захворювання
• дотримуватися рекомендацій щодо харчування перед операцією
• утриматися від прийому їжі у день втручання
• виконувати всі передопераційні рекомендації лікаря

План підготовки визначається індивідуально залежно від загального стану пацієнта.