Висока великогомілкова остеотомія – корекція вальгусної або варусної деформації навколо колінного суглобу

Про послугу

Висока великогомілкова остеотомія є хірургічною послугою, що застосовується для корекції осьових деформацій нижньої кінцівки в ділянці колінного суглобу шляхом контрольованого хірургічного перетину великогомілкової кістки з подальшим зміщенням її фрагментів у заданому напрямку. Основною метою втручання є усунення варусної або вальгусної деформації та перерозподіл навантаження у колінному суглобі.

Варусна деформація характеризується відхиленням гомілки всередину з перевантаженням медіального відділу колінного суглобу. Вальгусна деформація, навпаки, супроводжується відхиленням гомілки назовні та надмірним навантаженням латерального відділу суглобу. Обидва стани призводять до нерівномірного розподілу механічного навантаження, прискореного зношування суглобового хряща та прогресування дегенеративних змін.

Висока великогомілкова остеотомія дозволяє змінити вісь нижньої кінцівки таким чином, щоб навантаження у колінному суглобі розподілялося більш рівномірно. Це створює умови для зменшення больового синдрому, сповільнення прогресування артрозу та покращення функції колінного суглобу. Операція часто застосовується у пацієнтів молодого та середнього віку з початковими або помірними дегенеративними змінами, коли ендопротезування є недоцільним.

Під час планування втручання проводиться ретельний аналіз осі кінцівки, ступеня деформації, стану суглобового хряща та зв’язкового апарату. На основі цих даних визначається тип остеотомії, напрямок корекції та спосіб фіксації кісткових фрагментів. Висока великогомілкова остеотомія може виконуватися як самостійна операція або у поєднанні з іншими ортопедичними втручаннями на колінному суглобі.

Послуга рекомендована якщо

• діагностовано варусну деформацію навколо колінного суглобу
• виявлено вальгусну деформацію нижньої кінцівки
• наявний біль у колінному суглобі, пов’язаний з нерівномірним навантаженням
• спостерігаються початкові або помірні дегенеративні зміни суглобового хряща
• збережена рухливість колінного суглобу
• консервативне лікування не дає стійкого ефекту 

Чому висока великогомілкова остеотомія важливо

Осьові деформації нижньої кінцівки мають вирішальний вплив на біомеханіку колінного суглобу. При варусній або вальгусній деформації навантаження концентрується на одному з відділів суглобу, що призводить до прискореного зношування хряща та прогресування остеоартрозу. Без корекції вісь кінцівки залишається патологічною, а дегенеративний процес продовжує поглиблюватися.

Висока великогомілкова остеотомія є важливою альтернативою ендопротезуванню колінного суглобу у певних категорій пацієнтів. Завдяки зміні осі навантаження вдається зменшити тиск на уражений відділ суглобу та перевести його на більш збережену зону. Це дозволяє значно зменшити біль та покращити функціональний стан коліна.

Операція має велике значення для збереження власного суглобу пацієнта. У молодих та фізично активних осіб висока великогомілкова остеотомія дозволяє відкласти або уникнути необхідності встановлення ендопротезу на багато років. Це особливо важливо з огляду на обмежений термін служби штучних суглобів.

Крім зменшення больового синдрому, корекція деформації покращує стабільність колінного суглобу, ходу та загальну функцію нижньої кінцівки. Вирівнювання осі кінцівки позитивно впливає також на кульшовий суглоб та хребет, зменшуючи ризик вторинних перевантажень і болю в інших відділах опорно-рухового апарату.

Як проводиться процедура

Як проводиться процедура високої великогомілкової остеотомії залежить від типу деформації, ступеня її вираженості та обраної хірургічної методики. Операція виконується в умовах операційної з дотриманням стандартів асептики та антисептики та проводиться під загальною або регіонарною анестезією.

Після введення анестезії хірург виконує доступ до проксимального відділу великогомілкової кістки. Проводиться точне розмічання зони остеотомії відповідно до попередніх розрахунків. Далі здійснюється контрольований перетин кістки, що дозволяє змінити її положення у фронтальній площині.

При корекції варусної деформації зазвичай виконується відкривна остеотомія з формуванням клиноподібного розширення. При вальгусній деформації може застосовуватися закривна остеотомія з видаленням кісткового клина. Після досягнення запланованого положення кісткові фрагменти фіксуються за допомогою металевих пластин та гвинтів, що забезпечують стабільність до моменту зрощення.

Після фіксації перевіряється правильність осі кінцівки та стабільність конструкції. Операційна рана ушивається пошарово, накладається стерильна пов’язка. У післяопераційному періоді визначається режим навантаження, який зазвичай передбачає тимчасове обмеження опори на кінцівку.

Підготовка пацієнта

• консультація ортопеда-травматолога з детальним аналізом осі кінцівки
• рентгенологічні обстеження нижніх кінцівок у спеціальних проєкціях
• проведення стандартних лабораторних аналізів крові
• консультація анестезіолога для вибору виду анестезії
• оцінка стану колінного суглобу та зв’язкового апарату
• дотримання рекомендацій лікаря перед оперативним втручанням